Вітаю Вас, Гість

Недостатньо говорити про мир.

Необхідно повірити в нього.

Але недостатньо лише повірити.

Потрібно працювати над ним.

Елеонора Рузвельт

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України

щодо протидії булінгу (цькуванню)

     Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

         Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

♦  систематичність (повторюваність) діяння;

♦  наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

♦ дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого»

АЛГОРИТМИ ДІЙ У ВИПАДКУ ЦЬКУВАНЬ

1. Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, вчителю, психологу або безпосередньо директору.

2. Окрім цього, дитина може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда - Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.

3. Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.

4. Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу.

5. Керівник закладу розглядає таке звернення та з’ясовує усі обставин булінгу. Надалі він скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то очільник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

6. До складу такої комісії можуть входити педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та «булера», керівник закладу та інші заінтересовані особи.

7. У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України.

8. Але за будь-якого рішення комісії керівник закладу забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку.

Новоприйнятий Закон також передбачає низку штрафів за цькування.

     Штрафи за булінг становитимуть від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 850 до 1700 гривень або від 20 до 40 годин громадських робіт.

Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф буде більшим — від 100 до 200 мінімумів (1700 - 3400 гривень) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

     Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20 відсотків заробітку.

     Автор дослідження «Стоп шкільний терор» Богдан Петренко прокоментував для Укрінформу потенційні наслідки прийняття закону про булінг.

    По-перше, саме поняття булінгу з універсального звузилось до цькування серед учасників навчального процесу. Булінг поза навчальним закладом фактично випадає зі сфери дії закону. Тому є загроза того, що безкарними залишатимуться цькування дітей за межами шкільного подвір’я. І поза законом залишиться булінг у дорослих колективах.

     По-друге, сьогодні найбільша увага приділяється саме покаранню, яке запроваджує цей закон. Складно говорити наскільки ефективно буде доведена провина дитини під час таких форм психологічного цькування як бойкот, демонстрація негативу мовою тіла (косі погляди, свідоме відвертання від жертви), розповсюдження пліток чи цілеспрямоване затягування відповіді на запитання. Також складно довести, що шкода психічному здоров’ю була завдана саме насиллям з боку кривдника. Але якщо розглядати мету Закону не як покарання винних, а як профілактику, то швидше всього сам факт його наявності може зупинити тих, хто розглядає цькування як жарт. А таких близько 20% серед булерів.

    По-третє, встановлюється обов’язок для дітей та вчителів повідомляти директора школи про факти цькування. Для того, щоб ці норми почали працювати, нам необхідно подолати цілий комплекс, який сьогодні закладений в психологію українця – «не донеси на ближнього». Повідомлення про правопорушення у багатьох українців сприймається як «ябедничество», «донос». І цю напівкримінальну норму «кодексу честі» необхідно долати.

     По-четверте, закон накладає багато обов’язків на навчальні заклади (керівництво та вчителів), і практично не фіксує нових зобов’язань батьків (хіба що штрафи для батьків кривдників). А це формує уявлення, що більша відповідальність лежить на школі, а не на батьках.

    По-п’яте, закон – це не лише запровадження покарань і обов’язків. А й – схема протидії цькуванню у школі. Щоправда, елементів цієї схеми він не дає, але говорить, що потенційно вона має бути у відкритому доступі в кожній школі. Плюс має встановлюватись особа, яка відповідальна за протидію булінгу, щоб діти розуміли до кого можна звернутись. Звісно все буде залежати від того, які рекомендації надасть школам Міносвіти і наскільки вони будуть дієвими. Закон сирий і він потребує значного доопрацювання. Але головне, що він прийнятий. І тепер уже, виходячи з практики його реалізації, можна буде його коригувати.

    В суспільстві загострилася увага до фактів виникнення  жорстокості  в дитячих, молодіжних колективах, а саме природи походження цькування.

   А нам важливо  знайти  шляхи допомоги постраждалій дитині та спробувати   позитивно розв’язати конфліктну ситуацію. Чи є розуміння  в людини  що вона жорстока?

   Коли людина розуміє що вона стає жорстокою…?

   В одному з монастирів Шаоліню майстер навчав учня. І якось учень поставив майстру запитання: «Учителю, а як довідатися, наскільки я жорстокий?».

«Щоразу, коли ти завдаватимеш удару своєму ворогу, уяви себе на його місці і відчуй його біль. І якщо одного разу ти не відчуєш болю — знай, жорстокість поглинула тебе».

 Так приходить самоаналіз.

  • 1    Моббінг - від анг. ( юрба) систематичне цькування, психологічний тиск. Всі проти одного.
  • 2    Кібербулінг - це переслідування  інших осіб з використанням сучасних електронних  технологій (електронної пошти, форумів,  мобільних технологій)
  • 3     Аб’юз – емоційне насильство в стосунках, маніпуляція, образи, примус ,приниження з метою впливу та контролю  іншою  людиною.

     Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають  емоційні проблеми, не вміють  будувати стосунки з людьми, мають проблеми психоемоційного розвитку. Вони потребують підтримки дорослих які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише в школі, але й протягом усього їх подальшого життя. Булінг  впливає на всіх, хто бере в ньому участь або спостерігає та має деструктивні наслідки  в майбутньому житті.

      Як реагувати на агресора необхідно виробити правильну установку на  слова та людей які  їх говорять. Це має бути позитивне реагування. Пропоную подивитися відео  яке вчить як правильно  реагувати на агресора 

         Ми можемо зупинити булера, правильно реагуючи на його слова

       Наступна вправа  вчить позитивно реагувати на слова та  формувати позитивні установки у дітей вчить бути сильними, що багато значить у стосунках між людьми.

        Вправа «Записки».  На листочках, які ви бачите на партах, запишіть якесь неприємне слово, вислів, яким вас хтось колись образив вдома, на вулиці, в школі. Це може бути жаргонне слово або вислів, але цензурне. Я почну (пишу) : «Ти нездара!». (3-5 хвилин відводиться на вправу). - Зараз ми складемо всі записки в скриньку, Ви вибираєте записку й продовжуєте фразу позитивно. Наприклад: «Ти нездара, ну і що, зате в мене багато друзів!»

           Наше життя  на 10% залежить від того, що з нами відбувається  і на 90 % від того як ми реагуємо  на події.

     Педагоги, батьки та інші дорослі  мають надати підтримку і демонструвати  особистий приклад дітям, показуючи їм, якими мають бути позитивні, здорові стосунки. Позитивні стосунки дітей з іншими дітьми залежать від позитивних стосунків із дорослими

    Педагоги, батьки та інші дорослі  мають надати підтримку і демонструвати  особистий приклад дітям, показуючи їм, якими мають бути позитивні, здорові стосунки. Позитивні стосунки дітей з іншими дітьми залежать від позитивних стосунків із дорослими

      Здорові стосунки передбачають взаємодію між людьми на основі взаємної поваги, чи то особисто, чи через Інтернет, основне завдання поважати та допомагати  один одного.

    Вправа «Спрага» Уявимо що ви ідете спекотною пустелею і дуже захотіли пити. Зненацька ви побачили джерело, знайдіть спосіб угамувати спрагу не проливши воду на себе  на інших.

       Допомога в складних ситуаціях  дуже багато значить. А люди які готові  допомагати ніколи не будуть чинити насильства та жорстоко поводитися з  іншими якщо нас буде багато то і зменшиться кількість випадків цькування та приниження людей

      Що потрібно ще  зробити щоб не стати  учасником булінгу?

    Вправа «Щоб не стати учасником булінгу потрібно…»  Побудувати логічний ланцюжок, який починається із фрази – «Щоб не стати учасником булінгу» та продовжується наступною – «потрібно»… Той хто здатний  підтримувати здорові стосунки, навряд чи буде знущатися з інших, швидше за все він буде підтримувати учнів, які є об’єктом боулінгу. Пропагування здорових стосунків є головним способом запобігання булінгу і створення безпечної і приязної атмосфери у школі.

Наверх
2015р. Славутський ліцей © Усі права захищені! З пропозиціями пишіть розробникам