Вітаю Вас, Гість

Головна » 2014 » Січень » 13 » Учениця ліцею-інтернату - переможець Всеукраїнського творчого конкурсу «Майбутнє моє і моєї країни»
11:04
Учениця ліцею-інтернату - переможець Всеукраїнського творчого конкурсу «Майбутнє моє і моєї країни»

    Протягом травня-грудня 2013 року тривав Всеукраїнський творчий конкурс "Майбутнє моє  і моєї країни", організований у межах проекту "Школа молодого журналіста УКРІНФОРМу". Конкурс проводвся за підтримки Юрія Павленка, Уповноваженого Президента України з прав дитини.

    У даному конкурсі було представлено 829 творів, в яких відображається настрій молодих людей і вони вірять у щасливе майбутнє своє та своєї рідної землі.

    Ліцеїстка 35 групи Рудюк Людмила представила творчу роботу «Майбутнє моє і моєї країни» (куратор Тарасюк С. В.), де щиро розкрила свої плани на майбутнє та не відокремлює власну долю від долі своєї Батьківщини.

    За підсумками засідання журі конкурсу, яке відбулося наприкінці грудня 2013 року, були визначені переможці та прийнято рішення про нагородження авторів трьох найкращих літературних робіт, які дотримувалися всіх умов конкурсу та найбільш вдало розкрили тему.

    Отож,  Людмила Рудюк, учениця 10 класу (35 групи) Славутського обласного спеціалізованого ліцею-інтернату поглибленої підготовки учнів в галузі науки посіла  ПОЧЕСНЕ ДРУГЕ МІСЦЕ та отримає цінний приз від генерального спонсора конкурсу, компанії Київстар, – сучасний смартфон.

    Щиро вітаємо Людмилу із перемогою і зичимо їй нових творчих злетів та наснаги. Бажаємо  завжди перемагати і нехай задумані мрії збудуться!!!

 Людмила Рудюк, м.Славута, Хмельницька обл.

Майбутнє моє та моєї країни

   Моє майбутнє... Перше вересня... Мій двадцять третій День народження... Йду до школи. Привітно нахиляються до мене червоні грона горобини, вклоняються жовтогарячі чорнобривці, осінь килимом вистеляє мені під ноги кленове листя... Краплинки роси коштовними діамантами переливаються серед золотавого листя... Душу переповнює тиха і світла радість...

Через годину збудеться моя давня мрія: сріблясто пролунає перший дзвоник, перший для мене вже як для вчителя, і я виведу на святкову лінійку моїх першачків, моїх пташеняток, моїх Тарасиків і Марійок, Христинок і Богданчиків, які разом зі мною підуть у яскравий світ Пізнання.

 Мій перший урок... У великому світлому класі на мене будуть дивитися великі і чисті карі, голубі, зелені, довірливі і допитливі оченята моїх учнів. На першому уроці я розкажу, як їм пощастило, що вони народилися в такій прекрасній країні. Я чудово розумію, що вчительська праця — це не тільки свята, а й будні, це кропітка праця. Не все буде вдаватися у моїх жовторотиків з першого разу, але я обов’язково буду поряд, завжди підтримаю і підбадьорю. Маленькими пальченятами, ще невпевненими, я навчу їх виводити святі слова: мама і Україна. Саме так, я буду навчати своїх допитливих малят, що Україна – їх мати, і як рідну неньку її потрібно любити, шанувати і берегти.

 Будуть дорослішати мої пташенята, і з першого дня вчитиму їх бути чесними та добрими, порядними і мужніми, сильними і доброзичливими, бути щасливими на своїй Батьківщині, буду плекати в їхніх душах віру і гордість, що вони – українці і належать до такого славного, працьовитого, талановитого, мудрого народу...

 Пройде час – і виростуть із моїх першачків майбутні президенти або прем’єр-міністри, відомі лікарі або вчені, а, може, просто добрі і щасливі люди.

    Я просто переконана, чим більше в країні щасливих людей, тим вона сильніша. Щасливим людям не потрібно когось обманювати, ображати, їм хочеться поділитися з іншими своїм щастям, добротою і теплом, прийти на допомогу.

  А щастя... воно родом з дитинства. Чим більше мудрої любові отримують діти, тим більше шансів у них вирости добрими і небайдужими людьми.

  Зараз мені – шістнадцять, тільки через рік народяться дітки, які прийдуть під моє крило в перший клас... А я зараз люблю їх, моїх маленьких майбутніх учнів, моїх усміхнених і плаксивих сонечок.

  Стати вчителем початкових класів – це моя найзаповітніша мрія, покликання моєї душі. Зараз я намагаюся вчитись якнайкраще, щоб стати гарним педагогом, бути прикладом для своїх учнів в усьому, і якщо мені вдасться виховати їх щирими і добрими, відповідальними і порядними, то я впевнена, що майбутнє моєї країни буде світлим і безхмарним, бо саме діти і є майбутнє нашої країни, її надія. У глибині душі сподіваюсь назавжди залишитись для кожного із своїх учнів світлим промінчиком в їх щасливих безтурботних роках дитинства...


Переглядів: 511 | Додав: sosli | Рейтинг: 5.0/2
Наверх
2015р. Славутський ліцей © Усі права захищені! З пропозиціями пишіть розробникам